ZMOK

Зажимные механизмы и оснастка Кузнецова

Cамонастраивающиеся цанговые патроны (СЦП)

  • надежно зажимают дешевые горячекатаные прутки с отклонением диаметра более 0,5... 2
  • повышают быстродействие в 2,5...3 раза
  • стабилизируют и снижают силу в приводе зажима
Подробнее...

Высокоточные цанговые патроны (ВЦП)

  • Повышают точность обработки деталей из прутков
  • Повышают производительность обработки
  • Экономят, метал за счет устранения операции вторичная подрезка торца, и сокращают припуск на нее
Подробнее...

Инструментальные зажимные патроны

Монография подводит итог многолетней деятельности украинской школы в области создания новых станков, их механизмов и инструменально-технической оснастки с применением системно-морфологического подхода, что проиллюстрировано на большом количестве примеров, реализованных в машиностроении Украины, Росии, Болгарии и других странах. Подробнее...

Клиновые сверлильные патроны (КСП)

  • повышают точность зажима сверл, зенкеров, разверток в широком диапазоне диаметров
  • обеспечивают самозажим
  • обеспечивают легкий зажим-разжим от руки
Подробнее...

Морфологический синтез станков и их механизмов. Монография

Монография подводит итог многолетней деятельности украинской школы в области создания новых станков, их механизмов и инструменально-технической оснастки с применением системно-морфологического подхода, что проиллюстрировано на большом количестве примеров, реализованных в машиностроении Украины, Росии, Болгарии и других странах. Подробнее...

Основи технічної творчості. Практикум

Изложены системные, ассоциативные, алгоритмические, комбинированные методы поиска технических решений с конкретными примерами и перечнем практических занятий. Даны рекомендации по выявлению и оформлению объектов технического творчества, заявок изобретения, полезные модели и рационализаторские предложения, с конкретными примерами и справочной информацией в приложениях. Подробнее...

Патентоведение и авторское право. Учебник

Изложена система интеллектуальной собственности (ИС) в Украине, основные вопросы международного сотрудничества в сфере ИС, патентно-информационных исследований, методологии создания объектов промышленной собственности с использованием современных методов поиска новых технических решений. Рассмотрены вопросы приобретения прав, охраны и защиты различных объектов ИС (патентного права, нетрадиционных, авторского права и смежных прав), организации и экономики ИС с примерами расчета стоимости оценки, составления договоров (лицензионных, авторских и др.). Подробнее...

Патентознавство та авторське право. Практикум

Приведены методически указания для решения изобретательских задач современными методами, особенности проведени патентних исследований составленя заявок с примерами в приложениях на объекты интеллектуальной обственности (изобретения, полезные модели, промышленные образцы, товарные знаки, топографии интегральных микросхем, ноу-хау, авторского права на компьютерные программы и базы данных). Приведены рекомендации по составлению лицензионных договоров и определения размера лицензионного вознаграждения. Подробнее...

Робототехнічні системи і комплекси фармацевтичного та биотехнологічного виробництва

В навчальному посібнику викладені основи роботизації і побудови робототехнічних систем і технологічних процесів за критеріями високої продуктивності і якості. Приділена увага системам впорядкування об'єктів роботизації, робочим органам і приводам робототехнічних систем, компоновкам промислових роботів і систем на модульному принципі, системам керування інформаційного забезпечення. Наведені приклади застосування робототехнічних систем і комплексів в різних галузях народного господарства, зокрема мікробіологічній, фармацевтичній, біотехнологічній і харчовій промисловості, також в курсовому проектуванні, при виконанні розрахунково-графічних, лабораторних і практичних занять. Подробнее...

Теория технических систем. Учебник

Приведены основне понятия технической системы (ТС) с иерархией описания, закономерностей развития и показателями качества. Рассмотрены структура и параметры ТС, их классификации, свойства и методы оценивания, а также законы построения и развития ТС.

Уделено внимание проектированию, моделированию, исследованию, синтезу и прогнозированию ТС. Теоретические и практические вопросы иллюстрируются примерами создания мшин и механизмов различного назначения. Подробнее...

Цанговые патроны двойного зажима: теория и практика: Монография

Монография является результатом многичесленных исследований авторов, выполненных ранее и в последние годы в области цанговых зажимных патронов повышенной жесткости. В ней сформулирована проблема повышения жесткости зажима деталей и инструментов на металлорежущих станках , приведены классификация и анализ известных цанговых патронов двойного зажима, принципы создания новых конструкций, результаты теоретических и экспериментальных исследований. Даны рекомендации по конструированию, расширению области применения патронов двойного зажима. Предложен генетико-морфологический подход к поиску новых принципов зажима, в том числе, двойного, и их предвидению с учетом системного подхода и применением генетических операторов синтеза. Подробнее...

Широкодиапазонные цанговые патроны (ШЦП)

  • Надежно зажимают без переналадки дешевые горячекатаные прутки и некалиброванные заготовки с отклонением диаметра от номинального до 2-5 мм и более
  • Сокращают комплекты цанг в 2-5 раз и более
  • Сокращают вспомогательное время на переналадки станка.
Подробнее...

Эксцентриковые сверлильные и фрезерные патроны (ЭСП)

  • Повышают точность зажима сверл, зенкеров, разверток, фрез в широком диапазоне
  • Обеспечивают надежный зажим при правом и левом вращениях
  • Обеспечивают легкий зажим-разжим от руки или ключом
  • Работают на высоких частотах вращения
Подробнее...

О.О. Мікулін, Київ, КПІ (минуле, сучасне, майбутнє)

Не повторюючи цікаву інформацію, яка міститься в різних джерелах про Київський період (1901-1914р.р.) життєвого шляху видатного конструктора авіаційних двигунів Олександра Олександровича Мікуліна, хочу подати цей матеріал під іншим кутом зору, а саме під девізом «Не забуваючи минуле, усвідомлюючи сучасне, яким би воно не було, треба прагнути до кращого майбутнього», тобто корисно враховувати позитивний досвід попередніх поколінь київських політехніків, до яких відноситься і постать О.О. Мікуліна (фото 1).

Коли я познайомився з життєвим шляхом О.О. Мікуліна і співставив з його діяльністю багатьох київських політехніків-механіків, то знайшов багато спільного корисного для молодої когорти студентів і вчених КПІ. До них відношу я і себе, віддаючи досвід і знання новим поколінням.

Перш за все я переконався в тому, що О.О. Мікулін, як творча людина, мав успіхи в досягненні своїх цілей завдяки трьом складовим (рис. 1).

Відсутність однієї з трьох складових не може гарантувати успіх в досягненні поставленої мети, що і траплялося з молодим О.О. Мікуліним.

Коли Олександру молодшому було 6 років, їх родина переїхала до Києва, де батько – Олександр старший служив окружним фабричним інспектором, маючи освіту інженера-механіка і відстоюючи права простих робітників.

Емоційне виховання Олександра молодшого почалося під впливом М.Є. Жуковського, на якого він дивився з повагою, любов’ю і бажанням бути таким, як його рідний дядько, в садибі якого він провів дитинство.

Пристрасть до конструювання в Олександра проявилася в ранньому дитинстві. Так, він задумав піднімати відра з водою з колодязя за допомогою сконструйованої та побудованої ним парової турбіни.

При випробуваннях під невеликим вантажем турбіна працювала нормально. Проте при спробі форсувати турбіну («піддали пару») Олександра спіткала невдача: вибухнув котел, а сам винахідник постраждав. Так відбулося перше знайомство з турбінним двигуном.

Таким чином, перші спроби «думати руками» - винайти спосіб і реалізувати підйом відра з водою з колодязя за допомогою парової турбіни були не зовсім вдалими за відсутністю знань фізики, яку він полюбив, навчаючись у Єкатерининському реальному училищі з 1902р. Там він почав майструвати і конструювати, беручи приклад із знайомого водія і механіка приватного автомобіля «Даймлер-Бенц».

Важливою віхою в житті О. МІкуліна став приїзд М.Є. Жуковского до Києва, де «батько російської авіації» прочитав у КПІ лекцію про повітроплавання і продемонстрував модель літака з гумовим моторчиком, що захопило 13-річного юнака. На цій лекції відбулося перше випадкове швидкоплинне знайомство Олександра молодшого з гімназистом Ігорем Сікорьским – майбутнім знаменитим авіаконструктором, який підняв модель літака, що вдарився об колону і впав.

Повернувшись додому, О. Мікулін задумав виготовити подібну модель і після невдалих спроб, переробивши модель за підказкою М.Є. Жуковського отримав успіх і захопився побудовою літаючих моделей.

На змаганнях авіамоделістів навесні 1909р. О Мікулін з його моделлю під назвою «Воробей» зайняв друге місце, де Олександр знову зустрівся і познайомився з Ігорем Сікорським, з яким вони потоваришували.

Навесні 1910р. Мікулін разом з І. Сікорським були присутні на демонстраційних тоді польотах знаменитогоавіатора Сергія Уточкіна, де після невдалого польоту – заглух мотор через відмову магнето, Мікулін порадив дублювати магнето і Уточкін реалізував цю просту ідею. Це був перший інсайт Мікуліна (рис. 1), який потім дублювався на всіх авіаційних двигунах.

В 1912р. Мікулін вступив до Київського політехнічного інституту (КПІ), який сподобався йому в першу чергу тому, що мав прекрасні майстерні (фото 2). В них він оволодів багатьма робочими професіями, необхідними майбутньому інженеру, а саме ливарника, коваля, слюсаря, токаря, свердлувальника і фрезерувальника.

Одночасно він з ентузіазмом опановував основи технології виробництва.

Це допомогло йому самостійно сконструювати, розробити креслення і виготовити безкарбюраторний мотор для власного човна, на якому він «з вітерцем» носився по Дніпру.

Перша діюча конструкція моторного човна стала наслідком об’єднання бажання з набутими в КПІ знаннями і практичними навичками, тобто при високому емоційному вихованні О. Мікулін отримав разом з усвідомлено-логічним мисленням (знаннями), вивченням літератури в інститутській бібліотеці і практично-інтуітивне мислення – вміння «думати руками», завдяки чому Олександр сам виточив поршень, викував колінчастий вал, відлив картер мотора і гвинт.

Вирішальним у долі майбутнього творця авіаційних двигунів стало знайомство О. МІкуліна з відомим в той час фахівцем ДВС професором Миколою Романовичем Бріллінгом, який був запрошений в Київ головою журі на міжнародний ярмарок сільськогосподарської техніки, де суддею на змаганнях тракторів був студент КПІ О. Мікулін.

Йому було запропоновано стати студентом МВТУ (тоді ще ІТУ), на що батьки не погодилися.

Але після смерті матері М.Є. Жуковького сім’я вирішила відправити О. Мікуліна до Москви після успішного складання іспитів у КПІ.

О. Мікулін оселився на квартирі Жуковського, а коли став студентом МВТУ, то на прохання професора Бріллінга перевіз свій човновий мотор для досконалого вивчення в лабораторії технічного училища.

По київському періоду життя О.О. Мікуліна можна сказати наступне: поява нової ідеї безкарбюраторного двигуна – це поєднання тріади: емоційного моменту, розуму і вмінню «думати руками», що необхідно кожній творчій людини.

На закінчення я хотів висловити свої думки відносно сучасної вищої освіти в Україні, де наш КПІ не є винятком.

В останні кілька десятків років стали очевидними такі недоліки як:

  • Нехтування вихованням емоцій.
  • Догматизм так репродуктивна форма пізнання.
  • Невміння «думати руками».
  • Відставання навчальних програм від останніх досягнень в науці та техніці.
  • Повторювання (дублювання) дисциплін середньої школи.
  • Безперервні «революційні», не перевірені та не підготовлені перебудови в системі освіти без накопичення досвіду (масовий експеримент!).

Це дає можливість замислитися, що робити в майбутньому для покращення вищої освіти. На мій погляд, треба при високому рівні фундаментальної підготовки (який завжди був у КПІ) відновити на сучасному рівні навчало-дослідницьку базу і перейти до креативної форми навчання, основна мета якої є розширення світогляду за рахунок вивчення методології творчості (сучасні методи пошуку нових рішень) – креатології і постійної різносторонньої самоосвіти, перекваліфікації та підвищення кваліфікації.

Сьогодні на зміну економіки речей приходить економіка знань (інноваційна економіка)!

Я впевнений, що тільки високоосвічена, цілеспрямована, працьовита молода еліта з креативним мисленням виведе нашу неньку Україну і наш народ з того становища, в якому ми зараз опинилися.

Життєвий шлях О.О. Мікуліна нас цьому вчить.